Неймовірні історії від Олени Акопян. Музичні шедеври – однією лівою
Ця стаття присвячується пам’яті Пауля Вітгенштейна, чия рішучість продовжувати міжнародну кар’єру концертного піаніста з однієї лише лівою рукою сприяла збагаченню фортепіанної літератури багатьма великими творами і послужила натхненням для інших піаністів, що опинилися в схожих ситуаціях.
Завжди існуватиме ризик нещасних випадків або хвороби, але за жорстокою іронією долі 1-а Світова війна побічно послужила постачальником цього особливого жанру. Будучи офіцером австрійської армії, Пауль Вітгенштейн був поранений біля польського кордону, і йому ампутували праву руку. Але цей трагічний інцидент послужив поштовхом саме для цього виду мистецтва, адже після одужання і пізніше, після повернення до Відня – перевчаючись, він почав кар’єру, більше 40 років вражаючи слухачів Європи і Америки своєю віртуозністю.
У той же самий час він використовував своє величезне багатство, замовляючи роботи у ряду сучасних композиторів. Так що ми йому зобов’язані за твори Равеля, Бріттена, Ріхарда Штрауса, Прокоф’єва, Хіндеміта, Франца Шмідта та багатьох інших.
Моріс Равель. Фортепіанний концерт для лівої руки. Грає Пауль Вітгенштейн. Запис 1937 року.
Однак – чому ж ліва рука, а не права? Що стосується першої (трагічної) категорії, ризик приблизно однаковий; в результаті хвороби або нещасного випадку можна втратити – або травмувати – праву руку точно так же, як і ліву. Для правої руки теж писалися твори, але їх репертуар у багато разів поступається репертуару для лівої руки. І причина дуже проста. Ліва рука просто краще складена для самостійної гри – особливо з огляду на будову традиційної класичної або романтичної музики.
До речі, Сиріл Сміт (1909 -1974), став ще одним прикладом трагічно-героїчних піаністів. У 1956 році у нього стався тромбоз під час туру по Росії, і його ліву руку паралізувало. Але він продовжував свою кар’єру як піаніст в дуеті зі своєю дружиною Філіс Селик, виконуючи концерти, написані або аранжовані для них Ральфом Вогану Вільямсом, Сером Артуром Бліссом, Гордоном Джейкобом і іншими.)
Сиріл Сміт і Філіс Селлік виконують фантазію Шуберта Фа мінор. Запис 1974 року
Так нещасний випадок (хоча війна – навряд чи випадок) створив унікальну традицію. Музика для виконання на фортепфіано однією лівою рукою створюється і в наші дні.
-
9 вересня, 21:38
По той бік медалей. Пауерліфтинг
Блогерство – це не не тільки професійна діяльність, але й захоплення та свого роду, навіть, залежність. Ця залежність тебе так манить, що хочеш-не хочеш, але до неї повертаєшся :). Олена Акопян знов у блозі! І ще й як: вона спробувала для себе новий шлях спілкування. Почала ще ближче знайомитись з паралімпійцями… через камеру свого […]
-
10 квітня, 11:39
По той бік медалей. Портрети-нариси Олени Акопян. Сервісмени – ті, хто змащує шлях
За кращий результат разом з лижником бореться ціла бригада людей, які найчастіше залишаються «за кадром». Якраз до однієї з таких «тіньових» професій відноситься професія сервісмена – людини, який повністю готує і обкатує лижі .
-
26 березеня, 15:30
По той бік медалей. Портрети-нариси Олени Акопян. Нарис другий. Олена Зайцева
Олена Акопян продовжує міні-розповіді про их хто забезпечує успіх наших паралімпійців, зазвичай залишаючись за камерою. Героїня сьогоднішнього нарису – Олена Зайцева
Залишити відповідь