Спортивного Оскара в номінації “Сильні духом” отримала Оксана Шишкова

В суботу, 30 березня, у Києві визначились із переможцем на отримання Спортивного Оскара в номінації “Сильні духом”: за підсумками минулого року лауреатом Всеукраїнської щорічної премії “Герої спортивного року-2018”, що багато років поспіль традиційно проводиться під егідою Національного олімпійського комітету України та Міністерства молоді та спорту України, стала Оксана Шишкова. Єлизавета Мерешко та Віталій Лук’яненко отримали почесні відзнаки номінантів. Хештег цьогорічної церемонії #OlimpicHeroesUA.  

Цікава інформація про лауреата та номінантів категорії “Сильні духом” Героїв спортивного року-2018: 

Шишкова Оксана Валеріївна

Спортсменка з суттєвим порушенням зору.

10.06.1991 року народження. Харківська обл.

Заслужений майстер спорту України з лижних перегонів та біатлону. Займається лижними перегонами та біатлоном у Харківському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

Багаторазова чемпіонка та призерка зимових Паралімпійських ігор з лижних перегонів та біатлону, багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів світу та етапів кубків світу.

Народилася 10 червня 1991 року у м. Харкові. З дитинства захоплювалася спортом, особливо футболом. З 3 років батьки відвели Оксану до секції акробатичної гімнастики, де вона займалася до 7 років. Далі вона вирішила змінити гімнастику на кунфу. З 10 років почала втрачати зір і Оксані довелося перейти до спеціалізованої школи для дітей з порушеннями зору. В 13 років почала займатися паралімпійською легкою атлетикою (100 і 200 м.) і отримала звання майстра спорту України.

Коли тренери паралімпійської збірної України з лижних гонок і біатлону приїхали до школи, де навчалася Оксана, і запропонували їй спробувати себе у лижах, вона спершу відмовилася, адже в той час цілеспрямовано готувалася до чемпіонату України з легкої атлетики. Наступного року її запросили знову, Оксана вирішила спробувати і взяла участь у навчально-тренувальному зборі з лижних гонок і біатлону у м. Харкові. З того часу Оксана Шишкова професійно займається лижним спортом.

Перші нагороди на міжнародному рівні спортсменка виборола на чемпіонаті світу Міжнародного паралімпійського комітету з лижних гонок і біатлону, де здобула 4 срібні медалі, і вперше виступила на зимовій Паралімпіаді 2010 року у Ванкувері. Тоді Оксана практично злетіла з траси, але піднялась, зібралась і прийшла п’ятою до фінішу.

На Паралімпіаді у Сочі-2014 вона – чотирьохразова бронзова призерка.

Досягнення 2018 року на Паралімпіаді в Пхенчхані – найкраще у спортивній кар’єрі Оксани. Їй вперше вдалось вибороти золоту нагороду в особистому заліку та ще одне золото – в останній день змагань Паралімпіади-2018  – в естафеті. Загалом, доробок Оксани Шишкової – найкращий серед команди – 6 високих нагород!

Найвище досягнення спортсменки у 2018 році: на ХІІ зимових Паралімпійських іграх 2018 року у м. Пхьончхан (Республіка Корея) Шишкова Оксана стає багаторазовою чемпіонкою та призеркою Паралімпійських ігор, виборовши:

–        золоту медаль з біатлону, 10 км,  середня дистанція (індивідуальні перегони),

–        золоту медаль  з лижних перегонів естафета 4х2,5 мікст змішана,

–        срібну медаль з біатлону, 6 км, коротка дистанція (індивідуальні перегони),

–        срібну медаль з біатлону, 12,5 км, довга дистанція (індивідуальні перегони),

–        срібну медаль з лижних перегонів, 15 км, довга дистанція (індивідуальні перегони);

–        бронзову медаль з лижних перегонів, 1,5 км, спринт (класичний стиль).

Нагороджена державними нагородами України:  орден княгині Ольги ІІІ ст., 2014 р.; орден княгині Ольги ІІ ст., 2018 р.

Тренери: Іванов В.М., Нестеренко А.Ю., Мукшин В.П.

Навчається у ветеринарній академії м. Харків за спеціалізацією кінолог.

Лук’яненко Віталій Володимирович

Спортсмен з суттєвим порушенням зору.

15.05.1978 року народження. Харківська обл.

Заслужений майстер спорту України з лижних перегонів та біатлону. Займається лижними перегонами та біатлоном у Харківському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

Багаторазовий чемпіон та призер зимових Паралімпійських ігор з лижних перегонів та біатлону, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів світу та етапів кубків світу. Віталій – унікальний спортсмен у складі національної паралімпійської збірної команди з лижних перегонів та біатлону: понад 22 роки у паралімпійському спорті, учасник 6-ти Паралімпійських ігор, за всю спортивну кар’єру  – 13 Паралімпійських нагород, з яких 6 золотих, 3 срібних та 4 бронзових!

Народився 15 травня 1978 року у м. Суми.  З народження страждає частковою атрофією зорового нерву. Під час навчання у середній школі Віталій почав тренуватися лижними гонками у групі зі здоровими дітьми. У зв’язку з ураженням зору тренування давалися надзвичайно важко, але спорт захоплював, і Віталій продовжував займатися зі здоровими спортсменами впродовж 10 років.

Тільки в 1997 році, дізнавшись про відкриття філіалу центру «Інваспорт» у м. Суми, Віталій почав тренування зі спортсменами з порушенням зору. Пізніше того ж року він взяв участь у своїх перших паралімпійських змаганнях з лижних перегонів і біатлону.

Дебютував на Паралімпійських іграх у 1998 року у Нагано. А вже у  2002 році на Паралімпіаді у Солт-Лей-Сіті він виборов свою першу паралімпійську бронзову нагороду. Впродовж багатьох років він не сходив з п’єдесталу кубків і чемпіонатів світу.

Серед багатьох своїх досягнень, найвагомішими Віталій вважає повний комплект медалей (золото, срібло і бронза) на Паралімпійських іграх в Турині 2006 року, же повний комплект медалей у Ванкувері 2010.

Не менш яскравими у кар’єрі Лук’яненка стали Паралімпійські ігри в 2014 році у Сочі, коли наша команда боролась не тільки за світове визнання, а у першу чергу – за мир. Віталій на цих іграх став справжнім героєм, мало того, що він виборов  2 золотих, 1 срібну та 1 бронзову нагороди та був найкращим серед паралімпійців України. Власне, тоді українець випередив російського спортсмена на 10 секунд завдяки своїй вишколеній майстерності стрільби. І така перемога українця зіпсувала настрій присутньому тоді на іграх російському президентові Владіміру Путіну, якого готували на нагородження російських спортсменів. Віталій зірвав це нагородження, «зломивши» його плани, адже виборов золоту нагороду і «розбив» такий очікуваний організаторами російський подіум.

Після Паралімпіади у Сочі у 2014 році вирішив завершити спортивну кар’єру, але, пропустивши майже два роки тренувань, не витримав і повернувся у команду. Менше, ніж за рік йому прийшлось схуднути на 27 кілограмів, аби увійти у спортивну форму та брати участь у змаганнях. І в цьому – надзвичайна воля до перемог Віталія Лук’яненка, надзвичайна цілеспрямованість та очікуваний прекрасний результат: 39-річний спортсмен виборює на ХІІ зимових Паралімпійських іграх 2018 року у м. Пхьончхан (Республіка Корея) 2 золоті нагороди:

·        І місце з біатлону на дистанції 7,5 км (індивідуальні перегони)

·        І місце з біатлону  на дистанції 15 км (індивідуальні перегони)!

Це потужний результат найдосвідченішого паралімпійця зимової національної збірної команди!

Нагороджений державними нагородами України: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, 2002 р.; орденом «За заслуги»  ІІ ступеня 2006 р.; орденом «За заслуги» І ступеня, 2010 р.; орденом «За мужність» ІІІ ступеня, 2014; орденом Ярослава Мудрого, V ступеня, 2018 р.

Номінант на визнання кращим спортсменом Паралімпіади-2018 та спеціальної відзнаки Міжнародного паралімпійського комітету.

Тренери: Казаков В.М., Бабар Б.Б. , Мукшин В.П.

Віталій закінчив Харківську державну академію фізичної культури і спорту за напрямом «олімпійський професійний спорт».

Мерешко  Єлизавета  Данилівна

 Спортсменка з ураженням опорно-рухового апарату (пересувається на кріслі колісному)

 08.07.1992 року народження. Херсонська обл.

Заслужений майстер спорту України з плавання. Займається лижними перегонами та біатлоном у Херсонському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

Багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів світу та Європи з плавання, багаторазова чемпіонка та призерка літніх Паралімпійських ігор 2016 року.

Народилась 8 липня 1992 року у м. Херсоні, маючи ураження опорно-рухового апарату. Спортом почала займатись у віці 8 років при дитячо-юнацькій спортивній школі № 6 в басейні 12, 5 м для діток. Ліза боялась води і мамі дозволяли входити в воду. Проходила пару місяців, а потім – велика перерва у кілька років…

«Зараз важко у це повірити, але в дитинстві я довго боялася води, – зізнається спортсменка. – У басейн порадили записатися лікарі, адже у мене вроджена травма хребта. Спочатку на заняття зі мною доводилося ходити мамі. Коли ж навчилася сама упевнено триматися на воді, мені вже почало подобатися».

Єлизавета Мерешко увірвалась в паралімпійське плавання у 2011 році одразу виборовши золото чемпіонату України. Далі, вже у 2014 році, почались перемоги на міжнародних змаганнях: вона багаторазова чемпіонка і призерка  Європи та світу, рекордсменка.

Успіх і нагороди з’являлися поступово та ніколи не були головною метою тренувань Лізи. «Коли я уперше взяла участь у міських змаганнях, то просто повірила в себе, – пояснює дівчина. – Потім стала майстром спорту. Згодом заявила про себе шістьма медалями на чемпіонаті Європи, ставши сенсаційною «дівчинкою з села», у рідному місті якої навіть басейна немає. Але здоров’я завжди було і є для мене понад усе. Це те, для чого я плаваю шість разів на тиждень двічі на день і один раз по суботах».

Дебютантка XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) Єлизавета Мерешко виборола одразу 4 золотих і 1 бронзову медаль. Під час ігор встановила 10 рекордів, з яких 2 – світу, 2 – Європи та 6 – паралімпійських. Це – другий результат серед усіх жінок-учасниць Паралімпіади.

Найвище досягнення спортсменки у 2018 році – на чемпіонаті Європи з плавання, що з 09 по 20 серпня проходив у м.Дублін, Ірландія,  Єлизавета Мерешко виборола 8 нагород, з яких: 5 золотих та 3 срібних і встановила 2 рекорди, з яких – 1 рекорд Європи та 1 рекорд світу.

Нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня  у 2016 році

Тренер: Бенедик С.Д.

Єлизавета закінчила факультет кібернетики Херсонського національного технічного університету за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Вступила до аспірантури. Мріє викладати студентам “Медичні технології”.

Вітаємо усіх спортсменів з достойною перемогою, адже кожен із них – переможець у спорті та житті!